РОЗБІЙНИЦЯ, ЦІ,
Розбійниця, ці, ж. Разбойница.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 31.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
РОЗБІЙНИЧЕНЬКО, КА, РОЗБІЙНИЧОК, ЧКА, →← РОЗБІЙНИЦЬКИЙ, А, Е.